Пошук

Відвідувачів

Сьогодні:70
Учора:87
Цього місяця:2318
Усього:138682
П.роботів сьогодні:25
Гомеопатiя PDF Друк e-mail
Четвер, 30 грудня 2010

«Майбутнє медицини – гомеопатія. Тільки гомеопатія враховує індивідуальну
реактивність організму і пропонує для лікування лікарські засоби,
підібрані з врахуванням індивідуалних особливостей»
Леон Ваньє.

капляСтруктура розділу:

  1. Про гомеопатію.
  2. Основні принципи гомеопатії.
  3. Як готуються гомеопатичні ліки?
  4. Із чого готуються гомеопатичні ліки?
  5. Особливості дослідження хвороби.
  6. Особливості гомеопатичного прийому.
  7. Омани, пов’язані із гомеопатією.
  8. Як зберігати і приймати гомеопатичні препарати?
  9. Режим і харчування при гомеопатичному лікуванні.
  10. Біографія основоположника гомеопатії Ганемана.
  11. Статті про гомеопатію для пацієнтів на сайті Асоціації гомеопатів України  http://www.homeopat-ua.org/patient.php

 

Гомеопатія - метод лікування, заснований Самуелем Ганеманом в 1796 році, в основі якого є принцип – « подібне лікується подібним » ( similia similibus curantur ). Після тривалого ряду

клінічних спостережень і багаторазових експериментів на собі і на близьких прийшов до висновку, що лікувати необхідно препаратами, які викликають у великих дозах стан, подібний з тим, від якого необхідно лікувати. Наприклад, цибуля різко подразнює слизову

і викликає рясні виділення з очей і носа, а гомеопатичний препарат з цибулі Allium cepa

подібний стан лікує, який буває при застуді і грипі ( нежить, запалення слизових і т.д. ).

І так основою всякого лікування по Ганеману повинно бути наступне: « при всякій хворобі правильним засобом може рахуватись тільки той, який призводить до подібного стану здорову людину ». Вчення своє засновник назвав гомеопатією, від грецького homois – подібний і pathos – страждання, а попередній старій школі із всіма її схемами дав назву

«алопатія» ( allos – інший ). Принцип її – протилежне лікується протилежним ( Contraria contrarilis curantur ).

Гомеопатія – це не тільки виключно ефективне лікування. Це також інший погляд на життя крізь призму того, що називається здоров’ям.

Гомеопатія – це не тільки ефективний і безпечний, але і елітний метод в тому плані, що потребує як від лікаря, так і від пацієнта відступу від стандартного мислення, вміння спостерігати, оцінювати, робити висновки.

Гомеопатія –напрямок творчий, вона постійно розвивається і вдосконалюється. Прийшовши до нас із минулого, вона залишається націленою в майбутнє. І в цьому світі справді символічно звучить епітафія, яку для себе вибрав основоположник гомеопатії Самуель Ганеман: “ Я жив недаремно “.

 

Основні принципи гомеопатії:

1.Подібне лікується подібним.

2.Другий основний принцип – динамізація або потенціювання як спосіб приготування гомеопатичних препаратів. «Гомеопатичним» препарат робить не сировина із якої він готується, а метод приготування і застосування його по принципу подібності. Потенціювання –це багаторазове розведення первинної сировини ( фета ) енергійним і тривалим струшуванням пробірок, в яких проводиться це розведення.

3.Третій принцип гомеопатії – випробування ліків на здорових людях. Власне гомеопатія і з’явилась на світ завдяки цьому принципу, коли Ганеман, зацікавившись дією хіни, випробував її дію на собі, прийнявши її декілька разів. Надалі до випробувань препаратів залучались добровольці – здорові люди обох статей, різного віку, характеру, з різними зовнішніми даними. Вони приймали препарат в різних дозах, і всі об’єктивні симптоми і суб’єктивні відчуття і скарги, які у них виникали фіксувались протягом тривалого часу.

На основі цього накопичувалось описання конституційних ознак людей, які мали підвищену чутливість до даного препарату і створювався патогенез певного препарату.

 

Готуються гомеопатичні ліки шляхом потенціювання.

встряхуванняприготування ліківПотенціювання –це багаторазове розведення первинної сировини ( фета ) енергійним і тривалим струшуванням пробірок, в яких проводиться це розведення. Приклад приготування гомеопатичного препарату: береться одна частина первинної сировини (фети), змішується з 100 частинами води і багаторазово енергійно струшується. Ми отримали перше сотенне розведення і позначається CH 1. Наступні розведення готуються із попередніх: CH 2 із СН 1, СН 3 із СН 2 і т.д. до СН 200, СН 1000. І так в процесі багаторазового поступового струшування препарат набуває лікувальної сили. Просто і геніально.

 

 

 

Гомеопатичні препарати готуються із сировини рослинного, мінерального, тваринного походження. В переліку гомеопатичних ліків є і ромашка, звіробій, чистотіл і болиголов, яким отруїли Сократа, є препарати з екзотичних рослин, такі як східний анакардовий горіх, боби святого Ігнація, мандрагора.

ромашкачистотілболіголовзвіробійанакардігнаціямандрагора

Із мінералів – препарати кальцію, магнію, срібла (див. таблицю Менделєєва), їхні сполуки, навіть препарат із кухонної солі Natrum muriaticum.

ракушкамагнійсріблосіль

Із препаратів тваринного походження є отрута змій, препарат із жаби- Bufo rana, із медузи –

Medusa, із каракатиці – Sepia.

зміяжабамедузакаркатицябджола

Наприклад, препарат із бджоли Apis використовується,

коли у хворого стрімко розвивається набряк, почервоніння шкіри, біль жалючого характеру, який зменшується від холоду.

 

Так як хвороба може бути усунена тільки в тому випадку, якщо її симптоми цілком відповідають симптомам лікарського засобу ( тобто тим симптомам, які виникають у здорової людини при прийнятті цього засобу ), то зрозуміло, що дослідження хвороби повинно бути дуже точним, так як інакше неможливо правильно вибрати засіб.

При дослідженні хвороби потрібно враховувати наступне:

1. Стан хворого і вигляд хворобливого процесу.

2. Відчуття і душевний стан пацієнта. Так як гомеопатія, при дослідженні своїх засобів, бере до уваги всякі зміни в організмі, то зрозуміло, що вона звернула увагу і на ті зміни, які ліки призводять своєю дією на психологічний стан пацієнта. Необхідно знати, коли власне і від чого підсилився чи вщух біль: від холоду чи від тепла, при спокійному стані чи від рухів, в кімнаті чи на свіжому повітрі, і в який час доби. Потім потрібно знати, який душевний стан і характер пацієнта: схвильований він чи спокійний і холоднокровний, веселий чи похмурий, схильний до сліз, дратівливий чи лагідної вдачі.

3. Виділення і відправлення. Потрібно знати характер випорожнень, сечі, поту, а також, який апетит, спрага, сон, дихання, чи немає відчуття холоду, гарячки, потіння, якщо є, то в якому відношенні один находиться до іншого. Чи з’являються у жінок регули правильно, якого вони характеру: сильні чи помірні, світлі чи темні і згустками, скільки часу тривають? Чи немає білей, і якого вони характеру?

4. Тілобудова і індивідуальні особливості пацієнта, його вік, стать, спосіб життя, зайнятість, вподобання, сни, сексуальна сфера і т.д.

5. Причину хвороби, якщо тільки її можна взнати, наприклад, чи не було душевних переживань, розладів шлунку, застуди, зловживань ліками, певних надмірностей, затримки виділень, подавлювання висипки і т.д.

 

Особливості гомеопатичного прийому.

Робота лікаря- гомеопата має певні особливості. Починаючи з першого моменту зустрічі з пацієнтом лікар зауважує його вираз обличчя, манеру поведінки, ходи, мови і т. д. Вже на цьому етапі гомеопат оцінює індивідуальні риси його характеру і робить це виключно для підбору найбільш подібного препарату. При опитуванні і огляді пацієнта великий акцент робиться на пошуку індивідуальних особливостей хвороби.

Деталі вже були описані вище при дослідженні хвороби. Особдивості детального опитування може виглядати незвичним для пацієнта, але це вкрай важливо для підбору гомеопатичного препарату. Заключення, діагноз в гомеопатії – це є припис гомеопатичного препарату, адже лікувати потрібно не хворобу, а хворий організм.

 

Омани, пов’язані із гомеопатією.

Одне із найбільших оман, це те, що гомеопатію рахують древньою і народною медициною.

Це відбувається із незнання того, що їй біля 200 років, а засновник її – одна людина, Ганеман.

Друга омана відносно гомеопатії, що її ототожнюють з траволікуванням. Використання ліків рослинного походження не позбавляє нас від шкідливої побічної дії. Справа не в тому, якого походження препарат – рослинного, мінерального, тваринного, - а в принципах використання і приготування.

Омана, що ефект гомеопатії – це результат самонавіювання. Відповідь – гомеопатичні препарати ефективні у немовлят, ефективно використовуються у ветеринарії при лікуванні тварин. Яке тут може бути самонавіювання?

Омана, що гомеопатія ефективна лише при лікуванні функціональних розладів, захворювань. Відповідь – клінічний досвід доказує високу ефективність гомеопатії при органічніх ураженнях. Банальні факти, видимі на око чи відчутні із зовні – у пацієнтів

зникають бородавки, розсмоктуються ліпоми, проходить мастопатія, не говорячи про глибші патології.

Омана, що гомеопатією необхідно лікуватись довго. Це цілком невірно. Наші люди звикли до того, що пролікувавшись упродовж двох тижнів, пригашають симптоми захворювання і вже вважають себе здоровими. Але те, що нажито роками, за два тижні не виліковується. Гомеопатія ж лікує стільки, скільки треба ( quantum satis }, для того, щоб досягнути якнайкращого результату і при цьому дотримуючись основного принципу медицини – не нашкодь ( noli nocere ). Терміни лікування в гомеопатіїї, як і все, дуже індивідуальні. Гомеопатичні ліки починають діяти вже з першої прийнятої дози. Одному пацієнту буде достатньо і місячного прийому чи навіть разового прийому, а іншому, можливо, знадобиться декілька років.

Оманою є і те, що гомеопатичне лікування має протипокази і може викликати алергічні реакції і загострення. Особливістю і перевагою гомеопатичного методу лікування є те, що він не має проти показів і не викликає алергічних реакцій Його можна застосовувати як і для новонароджених, так і у людей похилого віку, для вагітних, для годувальниць, при алергічних захворюваннях ( наприклад –бронхіальній астмі ). Деколи на початку лікування спостерігається загострення захворювання ( гомеопатичне загострення ). що свідчить про правильний підбір препарату і його успішну дію.

 

Як зберігати і приймати гомеопатичні препарати?

Гомеопатичні ліки слід зберігати в сухому, темному місці при звичній кімнатній температурі в закритому стані подалі від сильних електромагнітних випромінювань.

лікиПеред тим, як відкрити флакон з препаратом, необхідно пересвідчитись, що в приміщенні відсутні сильні запахи. Для запобігання псування препарату старайтесь не висипати його більше,ніж необхідно для прийому. Насипайте препарат на чистий листок паперу, або на кришку флакону і потім зразу кладіть його на язик ( або під язик ) і дайте йому розчинитися. Краще за все препарат приймати не раніше ніж за 20-30 хвилин до їжі і пиття або після неї. Препарати краще діють, коли в роті відсутній присмак їжі, напитків і інших речовин ( наприклад - зубної пасти ).

 

 

Режим і харчування при гомеопатичному лікуванні.

Здебільшого ми всі знаємо і відчуваємо, що нам можна і що не можна, але переважно не дотримуємось цього. А на разі, якщо ми почали лікуватись, то необхідно і цього дотримуватись. При певних захворюваннях є загальноприйняті принципи, норми харчування. Про харчування при гомеопатичному лікуванні існують різні думки, але в загальному слід утриматись від паління, вживання алкоголю, міцної кави, сильних спецій, ароматичних продуктів. Дотримування дієтичних рекомендацій не є категоричною умовою для гомеопатичного лікування, Але робить його більш ефективним і надійним. Добре про це описано в статті А.В. Попова. http://homeopat.org.ua/?id=100

 

Самуель Ганеман

Неможливо до кінця зрозуміти гомеопатію, не познайомившись з історією життя і пошуків Самуеля Ганемана.. Неможливо стати гомеопатом високого класу, не простеживши розвиток і вдосконалення Ганеманом свого методу. У гомеопатії немає готових примітивних рецептів по алопатичному зразку "хвороба А повинна лікуватися ліками Х"; той, хто стверджує зворотне, повинен почати своє гомеопатичну освіта з першого класу,тому що. він намагається лікувати хворобу, а не хворого. Тому тільки глибоке розуміння сутності методу є запорукою дійсно успішного його застосування. Ганеман пройшов довгий шлях: від малозначимого для будь-якого іншого лікаря або вченого клінічного спостереження - до створення стрункої, чудово розробленої теорії, що базується на природному законі; від грубих, матеріальних доз - до малих, потім до мінімальних; від частих прийомів - до рідкісних, потім і до одного-єдиного.

 

Статті: Автобіографія Ганемана

Статті про гомеопатію для пацієнтів на сайті Асоціації гомеопатів України http://www.homeopat-ua.org/patient.php

Бажаємо Вам здоров'я!

 
Цікава стаття? Поділіться нею з іншими: